Вольфґанґ Шюссель: Ми маємо віднайти Європу на Балканах

Це вже четверта зустріч голів урядів країн південно-східної Європи у Зальцбурзі. Такі самміти мають дуже велике значення для підтримки діалогу між балканськими державами, відносини між якими далекі від ідеальних. Австрійський канцлер Вольфґанґ Шюссель відзначив, що атмосфера нинішнього самміту була сприятливою як ніколи. Можливо, не в останню чергу завдяки тому, що Австрія з початку наступного року перебирає на себе головування у Євросоюзі.

На переконання Шюсселя, розширення ЄС не можна гальмувати. Щоправда, останнім часом він обережно говорить про необхідність „віднайти Європу на Балканах”:

„Нашим конкретним наміром є покращення бачення цього регіону. Адже численні регіони світу потребують уваги Європейського Союзу та існує загроза того, що Балкани зауважуватимуть все менше. Я вважаю, що це дуже небезпечно, адже це прямо перед нашими дверима, це Європа”.

Австрія підтримує Хорватію у її прагненні якнайскоріше розпочати перемовини про вступ до ЄС. Румунія і Болгарія опиняться там не пізніше 2008 року. Заявку на вступ подала і Македонія. Союзна держава Сербія і Чорногорія має намір за два місяці розпочати діалог щодо асоційованого членства.

Раніше геть ворожі одна до одної балканські країни останніми роками значно наблизилися до порозуміння – не в останню чергу і завдяки тому, що це є умовою зближення з Євросоюзом. Проте існування протиріч далося взнаки попри святкову атмосферу зустрічі у Зальцбурзі.

Белград наразі свариться зі Скоп”є з приводу затриманого у Македонії сербського православного єпископа. Прем”єр-міністр Сербії Воїслав Коштуніца на зустрічі в Австрії з цього приводу не промовчав:

„Я глибоко розчарований. Це може серйозно вплинути на наші відносини. Це абсолютно недоречно, адже наші стосунки були такими добрими. Звільнити єпископа Йоанна з-під варти – ось єдине вирішення проблеми. Чим швидше, то ліпше”, - вимагає Коштуніца.

На спільній прес-конференції по завершенні зустрічі голова македонського уряду Владо Бучковскі відкинув вимоги Сербії:

„В цьому сенсі можливості уряду Македонії є обмеженими, але ми спробуємо і в майбутньому підтримувати дружні відносини із Сербією”, - запевнив Бучковскі.

Македонський лідер зазначив, що в даному випадкові йдеться лише про проблеми у стосунках між церквами. Сербсько-православна церква не хоче визнавати автономію македонських православних. Єпископ Йоанн сидить у тюрмі, бо він правив служби за сербською православною літургією.

Такого роду проблеми, однак, не можуть стояти на заваді зближення балканських країн з Європейським Союзом, вважає координатор пакту стабільності Ергард Бузек:

„Попросту лишився ще неймовірний тягар історичних проблем. Це стосується, наприклад, і суперечки між Сербією і Македонією, де церкви у своє протистояння втягують політику. Є також низка конфліктних позицій, перетравлення яких потребує часу”, - зазначає Бузек.

У південно-східній Європі є, щоправда, чимало інших потенційних конфліктів. Приміром, у Зальцбурзі прем’єр-міністр Чорногорії дав зрозуміти, що його уряд не стане полишати дискусію про незалежність краю. Наступної весни чорногорці на референдумі визначатимуться щодо того, чи вони хочуть і надалі лишатися у союзі з Сербією.

На думку Бузека, Сербія і Чорногорія мають тримати курс на Євросоюз незалежно від того, чи робитимуть вони це спільно, чи по одинці. Головне, аби у стосунках країв була визначеність:

„З двох можливих варіантів: чи то незалежність, чи то спільна життєздатна держава, було обрано третій шлях. Так нічого не буде. Обидві сторони знають це і мають домовлятися. Це все не має лягати на плечі європейців, якщо потім це не вдасться вирішити належним чином”, - переконаний Бузек.

Де наразі жодних домовленостей не чекають, так це у Косово. Суперечка про майбутній статус провінції, чи це має бути незалежний край, чи частина Сербії і Чорногорії, несе в собі величезний конфліктний потенціал для цілого регіону.