Волфґанґ Шойбле: Загроза терактів у Німеччині є високою, як ніколи

За інформацією правоохоронців, заарештований 22-річний студент з Лівану Юссуф Мухаммад є безпосереднім виконавцем терактів, які планувалися на німецькій залізниці. Ще 31 липня поліція виявила у двох регіональних потягах, що курсують між містами Дортмунд і Кобленц на Заході країни начинені вибухівкою валізи. Як пізніше встановили слідчі, вибухові пристрої були оснащені годинниковими механізмами й мали бути приведені в дію одночасно в двох електричках. Лише дивом вибухів так і не було – не спрацювали годинникові пристрої, зроблені зі звичайних механічних будильників. Президент Федерального відомства кримінальної поліції Йорґ Цірке припускає, що метою терористів не була максимальна кількість жертв, адже таймери були заведені на ранній пообідній час, коли у потягах відносно мало пасажирів. Натомість, на думку Цірке, терористи хотіли створити у Німеччині атмосферу страху перед терористичною загрозою:

„Вибухи у регіональних потягах мали відбутися одночасно. Зловмисники долучили до вибухового пристрою займисту речовину, яка мала швидко розповсюдити вогонь після вибуху”

Вигорілі вагони і можливе сходження потягів з колії – таку страшну картинку на всіх каналах телебачення могла би побачити Німеччина. Саме на це і розраховували терористи, вважає Йорґ Цірке.

Ідентифікувати виконавців вибухів вдалося насамперед завдяки камерам відеоспостереження, якими обладнані всі зали і перони залізничного вокзалу Кельна - саме там зловмисники підсіли у потяги із начиненими вибухівкою валізами. Слідчі передивилися багато годин відеозаписів понад ста відеокамер, аж поки їм вдалося встановити зовнішність двох підозрюваних.

Одного з них, ліванця Юссуфа Мухаммада затримали в ніч на суботу на вокзалі Кіля. У цьому північнонімецькому місті він постійно проживав і навчався в університеті. Протягом трьох тижнів після невдалих терактів Мухаммад лишався у студентському гуртожитку і, схоже, збирався й надалі відвідувати заняття після початку нового семестру. Правоохоронці припускають, що втекти він вирішив лише після того, як у п’ятницю знімки з його зображенням оприлюднили німецькі ЗМІ. В ніч перед арештом він якраз сідав на потяг, що прямував до Данії.

Сусіди Мухаммада розповіли поліції, що кілька тижнів тому в Лівані внаслідок бомбардувань ізраїльської авіації загинув хтось із його близьких родичів. Втім, правоохоронці відкидають версію особистої помсти. Як повідомила генеральний прокурор Німеччини Моніка Гармс, слідство вважає, що у Мухаммада було багато спільників:

„На нинішній стадії розслідування у нас є вагомі підстави підозрювати, що обвинувачуваний є членом терористичного угруповання. Багато що вказує на те, що донині невстановлені особи створили злочинне угруповання і вже тривалий час готували тяжкі акти насильства у Німеччині”

Цими днями Німеччина живе передчуттям терористичної загрози – заходи безпеки на вокзалах і в інших громадських місцях відчутно посилено. Поліція проводить велику інформаційну кампанію, закликаючи пасажирів громадського транспорту бути дуже пильними.

Замахи на поїзди, які, на щастя, не відбулися, стали для багатьох „холодним душем”. Донині серед німців була поширена ілюзія, ніби терористи завдають ударів лише по країнах, що вважаються „ворогами ісламу”. Німеччину до них не відносили, бо вона має з арабським світом нормальні відносини. Втім, віднині зрозуміло: терористична загроза не знає кордонів. Міністр внутрішніх справ Вольфґанґ Шойбле наголосив, що його відомство приділяє протидії тероризму особливу увагу:

„Ситуація є незвично серйозною і попри радість від того, що слідчим так швидко вдалося знайти одного з підозрюваних, у моїх відчуттях переважає занепокоєння. Я завжди говорив про загрозу тероризму. Однак ця загроза ще ніколи не була такою близькою, як тепер”.

Серед першочергових антитерористичних заходів правоохоронці називають створення єдиної бази даних з інформацією про осіб, які належать до контингенту „потенційно небезпечних”, а також поширення відеоспостереження на всі громадські місця. Втім, цим заходам передуватиме непроста політична дискусія.