1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вибори в Чехії: переможуть прагматики?

За матеріалами кореспондентів1 червня 2006 р.

Неділю чехи традиційно проводять на дачі, тому парламентські вибори відбуваються в п’ятницю і суботу. Так і цього разу, коли Чехія обирає перший парламент після вступу до Європейського союзу. За 200 місць у нижній палаті змагаються понад 5000 кандидатів з 25 партій. Шанси влади й опозиції приблизно однакові.

https://p.dw.com/p/AM7G
Прага.
Прага.Фото: Illuscope

Хоча в ході виборчої кампанії часто лунало словосполучення „доленосні вибори”, експерти не очікують радикальних змін курсу. Говорить політолог і голова Нью-Йоркського університету у Празі Іржи Пехе:

„З економічної точки зору, Чеська республіка досягла значного успіху. Як країна-член НАТО і Європейського союзу вона політично стабільна. Ми знаємо, що кожен майбутній уряд працюватиме в рамках, які встановили попередники. Це означає, що майбутній уряд буде змушений виконувати вимоги ЄС та продовжувати певні реформи”.

У першу чергу це стосується пенсійної системи та охорони здоров’я. Опозиція критикує, що правляча коаліція соціал-демократів, християнських демократів та лібералів не спромоглася на глибокі реформи. У відповідь лідер соціал-демократів і чинний прем’єр Іржи Пароубек вказує на економічне зростання на рівні шести відсотків минулого року та на покращання життєвого рівня більшості чехів. Соціологічні опитування засвідчують популярність 53-річного політика, який пробув у прем’єрському кріслі лише один рік. На відміну від двох своїх попередників-однопартійців, що правили країною від 2002 року, Пароубек вважається близьким до народу політиком.

Він не бачить проблеми в тому, що затвердити низку важливих законів йому допомогли опозиційні комуністи, які мають понад 20 відсотків голосів у парламенті. На нинішніх виборах комуністам передрікають теж немало - до 15 відсотків. Політолог Рехе:

„Популярність Комуністичної партії полягає в першу чергу в тому, що це типова партія протесту. У політичній системі Чехії вона відіграє таку ж роль, як і Партія Свободи Йорга Гайдера в Австрії чи Національний фронт Жан-Марі Ле Пена у Франції”.

Окрім лівих Комуністична партія Чехії та Моравії, як вона офіційно називається, приваблює й прихильників правих ідей, бо вона не цурається націоналістичних та антиєвропейських гасел.

Соціал-демократ Пароубек хоча й не піде на коаліцію з комуністами, але він відверто заявляє про можливість уряду меншості, який би спирався на голоси комуністів. Адже головний суперник прем’єра - консервативна Громадянська демократична партія не зможе сформувати уряд навіть з християнським демократами, передрікають соціологи.

Можливо, політичні карти в Чехії змішає інший гравець - Партія „зелених”. Вони довго були в тіні серед двох десятків дрібних партій, але останні опитування передрікають їм до 10 відсотків. Іржи Пехе:

„Для тих, хто ще не визначився, „зелені” становлять надійний фактор. Ідеться про тих, хто зі своїми поглядами перебуває, так би мовити, в центрі політичного спектру і скаржиться на відсутність центристської партії”.

Чеські „зелені” можуть набрати прихильників і завдяки поширенню нового ліберального настрою серед чеського населення. Передусім серед тих, хто не ходить на вибори або ще не визначився (а таких 40 відсотків) „зелені” бачать для себе значний потенціал.

Але в Празі не виключають, що після виборів країною керуватиме так звана „велика коаліція”. Програми чеських соціал-демократів та консерваторів не дуже відрізняються. Існуючі розбіжності можна вирівняти, кажуть політичні оглядачі. На користь цього говорить, наприклад, те, що соціал-демократи не рідко демонструють ліберальне мислення, скажімо, в податковій політиці, а консерватори навпаки - піднімають класичні ліві теми, як то покращання в соціальній політиці. Крім того, лідер консерваторів Мірек Тополанек має репутацію прагматика. Відомо, що він, як і його попередник Вацлав Клаус, який нині став президентом, скептично ставиться до ЄС. Але коли справа дійде до реальної політики, можливі зміни, каже політолог Іржи Рехе:

„Тополанек - типовий продукт чеської політики останніх 10-15 років. З одного боку, його риторика дуже сильно пов’язана з ідеологією. Але коли справа доходить до конкретної політики, він стає прагматиком. Якщо він стане переможцем виборів, він шукатиме прагматичних рішень”.