1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вибори в Азербайджані: нафта – головний суперник демократичної опозиції

Володимир Медяний8 листопада 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALw0

Масові заворушення іммігрантів у Франції надалі залишаються головною темою коментарів. Крім того, газети пишуть про парламентські вибори в Азербайджані. Організація з безпеки та співробітництва в Європі вже заявила, що перебіг голосування в цій закавказькій республіці не відповідав демократичним стандартам. Німецька газета Die Welt зауважує:

Азербайджанці проголосували, результати сфальсифікуали, урядова партія постала, як сяючий переможець. Іншого розвитку подій і не слід було очікувати після того, як керівництво в Баку неодноразово силою розганяло демонстрації протесту та вдавалося до переслідування представників опозиції. Автократичний правитель Ільхам Алієв не хотів навіть частково віддавати до рук опозиції парламент, який досі повністю перебував під його контролем. Адже в такому разі вірогідно довелося б ділитися доходами від нафтової промисловості, з якої зараз мають зиск представники лише однієї невеликої кліки. У Москві лунають аплодисменти. Побоюючись загрози у вигляді помаранчевої революції, північний сусід вбачає в таких можновладцях як Алієв янгола-охоронця російських інтересів, - коментує газета Die Welt.

Газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG пише:

Все залежить не від того, хто голосує, а від того, хто підраховує. Таке залізне правило, типове для колишніх радянських республік, спрацювало й під час парламентських виборів в Азербайджані. Міжнародні спостерігачі підготували довжелезний список порушень і таким чином підтвердили те, про що представники опозиції говорили вже давно: вибори в країні на узбережжі Каспійського моря не були вільними, і їх не можна назвати чесними.

Інше німецьке видання - газета Frankfurter Rundschau – песимістично оцінює шанси демократичної опозиції в Азербайджані, яка тепер має намір домагатися змін завдяки тривалим мирним протестам. Видання пояснює:

На прихильність США та їхню підтримку демократичних змін сподіватися не доводиться. Сполучені Штати – як, до речі, й Росія – зацікавлені в тому, щоб нічого не чіпати. Для США важливе безперебійне функціонування нафтопроводу Баку-Джейхан. Росія проти змін, оскільки вона не любить кольорових революцій. Цього разу охоронці порядку демонструють злагодженість, - вважає газета Frankfurter Rundschau.

Тему продовжує газета німецьких ділових кіл Handelsblatt:

Незабаром сфальсифіковані вибори в Азербайджані стануть історією. Як постачальник енергоносіїв та союзник у війні в Іраку багата на нафту закавказька країна є для США занадто важливим партнером, щоб Вашингтон домагався від цієї колишньої радянської республіки дотримання демократичних принципів. Критичні спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі незабаром полишать країну, і більше нікого не цікавитиме подальша доля обманутої опозиції, - робить невтішний прогноз німецька газета Handelsblatt.

Тепер перейдемо до теми масових заворушень у Франції. Консервативна паризька газета Le Figaro вимагає рішучих дій з боку держави, однак застерігає від залучення армії до врегулювання ситуації:

Залучення армії стало би публічним визнанням неспроможності розв”язати проблему. Крім того, це було би справжнім джерелом ризику. Хоча тут загроза була б меншою, ніж та, що походить від закликів створити загони народної дружини. Як би там не було, але держава більше не може просто чекати, поки учасники заворушень втомляться або сподіватися на добру волю торгівців наркотиками та ласку імамів. Тепер, коли найвищі представники держави вже сказали своє слово, настав час діяти. Закон ненависті повинен поступитися місцем закону республіки, - читаємо в газеті Le Figaro.

Серед причин масових заворушень у Франції практично всі коментатори називають передусім провал інтеграційної політики щодо іммігрантів. Нідерландська газета Trouw застерігає, що подібна ситуація може виникнути й в інших західноєвропейських країнах, якщо їхні уряди не зроблять для себе відповідного висновку. Видання, зокрема, пише:

Насильство у Франції набуло екстремальної форми, але всім країнам у Західній Європі доводиться долати таку проблему, як інтеграція іммігрантів. Простих рецептів тут немає. Французький уряд повинен продемонструвати рішучість у діях щодо ініціаторів заворушень, але водночас околиці французьких міст мають отримати перспективу соціальної інтгерації. В інших європейських країнах ця проблема може й не є такою серйозною, як у Франції, але вони роблять тут саму помилку, якщо вважають, що володіють іммунітетом проти насильства в соціальновідсталих міських кварталах, - застерігає нідерландська газета Trouw.