Взаєморозуміння між Росією та Європою зменшується

Німецькі газети продовжують коментувати політичну ситуацію в Росії після виборів до Державної Думи. Так, газета РЕЙНІШЕ ПОСТ вбачає можливість повернення Росії до радянської системи:

Це, якщо говирити з деяким перебільшенням, - невтішний підсумок парламентських виборів, які відбулися за сценарієм та під контролем Кремля. Формально вони були навіть досить демократичними, громадяни мали свободу вибору, засоби масової інформації могли влаштовувати гострі дебати, підрахунок голосів проходив з технічної точки зору майже досконало. Однак влада, на жаль, надто сильно сприяла несамостійній та безідейній, хоча повністю слухняній партії. І ось маємо наслідок: поруч із безколірною маріонеткою Кремля - партією "Єдина Росія", політичний спектр нової Думи обмежиться виключно двома кольорами: червоним і коричневим. Червоний представлятиме послаблених комуністів, коричневий - націоналістів Жиріновського та представники нового правопопулістського блоку "Родіна", який утворився лише три місяці тому, - підсумовує РЕЙНІШЕ ПОСТ.

Тему продовжує газета ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ:

Результати цих виборів - це переворот у внутрішній політиці країни. Після неспокійного десятиліття, у якому панували водночас хаос та свобода, жителі Росії вибрали реставрацію минулого. Незважаючи на нечесну передвиборну боротьбу, росіяни мали змогу проголосувати за партії, які критично налаштовані до Кремля. Однак жителі Росії у своєму виборі схилилися до фаворитів Путіна, до націоналістів та антисемітів. Для того, хто вболіває за цю країну, це - справжня трагедія, - вважає ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Газета МАННГЕЙМЕР МОРҐЕН звертає увагу на зовнішньополітичний аспект проблеми:

Володимиру Путіну, як главі держави, не потрібно турбуватися про свій авторитет. Європейці та американці використовують інші мірки для оцінки його дій. Звичайно всі засуджують чеченську воєнну кампанію та арешт мільярдера Михайла Ходорковського, який підтримав опозицію. Якщо не брати до уваги кількох офіційних протестів, то в Берліні, Парижі та Вашингтоні переважає думка, що Путін турбується про без сумніву важливу справу: стабільність. Тому політики-реалісти навряд чи його критикуватимуть, - стверджує МАННГЕЙМЕР МОРҐЕН.

Водночас у газеті ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ читаємо:

Росія не є країною Заходу. І лестощі західних політиків у цьому не змінять нічого. Путіну не складно мати справу із Заходом, залежність якого від російського газу та нафти зростає разом із дестабілізацією ситуації в багатих на нафту арабських країнах. Так усі заплющують очі на реальну ситуацію і прославляють Путіна, як великого главу держави та демократа. Але краще було б продемонструвати чесність замість такого лицемірства. Путін не демократ. І у нас не має жодної можливості, примусити Росію до демократії, - визнає ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ.

Газета МІТТЕЛЬБАЙЄРІШЕ ЦАЙТУНГ пише:

Парламентські вибори в Росії не змогли змінити скептичного ставлення Заходу до цієї країни. Після розвалу Радянського Союзу партійний ландшафт в Росії неодноразово переживав піднесення та кризи. Зміст програм та ідеологічне спрямування партій часто залишалися незрозумілими. Вже з огляду на економічні причини Путін і надалі буде прагнути до тісного співробітництва із Заходом. Але гучні, націоналістичні заяви Жиріновського часто затьмарюватимуть таку співпрацю, - передрікає газета МІТТЕЛЬБАЙЄРІШЕ ЦАЙТУНГ.

Газета ВЕЛЬТ прогнозує погіршення відносин Росії з Європою:

Взаєморозуміння між Росією та Європою зменшується. Щоправда, і там і там вживають подібні слова та мають на увазі зовсім інше. На думку Путіна, вибори в неділю продемонстрували вірність його команди демократичним принципам. Рада Європи та Організація з безпеки та співробітництва у Європі прийшли до протилежного висновку: спостерігачі на виборах говорять про несправедливість та обман, відступ від шляху демократії. Більшої розбіжності в поглядах і бути не може. Причиною такого повороту справи є передусім дивне розуміння Путіним поняття "демократія". Його зовсім не турбує, що в парламенті більше не представлені такі демократичні партії, як "Яблуко" та Союз правих сил, а національно-шовіністичні невігласи на кшталт Жиріновського та представників партії "Родіна" отримали потужну підтримку, - констатує газета ВЕЛЬТ.

Огляд преси підготувала Маріанна Кавка