“Важкий тягар минулого”: політичні кризи в Східній Європі

Який поворот! Східна частина Європи, що страждала від комуністичного гніту, віднедавна спробувала, як казав колишній чеський президент Гавел „жити в правді”. Однак нині від дуже молодого угорського прем’єр-міністра доводиться дізнаватися про брехню „зранку, в обід та ввечері”. Закордонні спостерігачі відчувають на тлі подій в Будапешті тугу за часами епохи Гавела, коли за роботу в східноєвропейських країнах взялися реформатори, політики, як польський прем’єр Бальцерович. Вони мали необхідну мужність, щоб повідомити населенню своїх країн, що зміни означатимуть раптове зниження життєвого стандарту в середньому на чверть. Дилема одночасності, тобто необхідність реформувати одразу на всіх фронтах структурованого в епоху тоталітаризму й планової економіки суспільства, спричинила неможливість досягнення успіхів на всіх цих фронтах, -

пише газета Welt, зазначаючи далі, що у випадку зі східноєвропейськими країнами ми маємо справу з дуже терплячим і старанним народом, а тому:

Угорщина й Чехія, особливо їхні прекрасні столиці Будапешт і Прага, дійсно дуже вразили. Економічний розвиток був неймовірним, навіть попри те, що в 90-их роках обидві країни пережели короткі, але дуже складні кризові стани. Сьогодні Угорщина й Чехія лідирують у східноєвропейському регіоні за доходами населення, а рівень безробіття в них є навіть нижчим за середній по ЄС. Ці країни, на відміну від Польщі, розуміють, що означає піклуватися про свій імідж. Утім: Польща і Словаччина теж досягли значних економічних успіхів, щоправда ситуація в них склалася інакше, і безробіття у цих країнах подекуди вдвічі перевищує середній рівень Євросоюзу. (...) Стабільним і сталим розвиток у східноєвропейському регіоні не назвеш. (...) проводити складні реформи на неплідному комуністичному ґрунті – справа не проста, і на її тлі дедалі чіткіше вирізняються проблеми, пов’язані з тягарем минулого, - читаємо у виданні Welt.

Ще однією темою в коментарях німецької преси залишається аварія швидкісного потяга „Трансрапід“, внаслідок якої загинули 23 особи. Газета Landeszeitung з Люнебурґа пише:

Ця катастрофа є людською трагедією, яка сталася, очевидно, через помилку людей. Однак все ж можна дозволити собі питання, чи означає це, що вже прийшов кінець потяговому проекту? (...) Якщо це чудо техніки, яке використовується в комерційних цілях поки лише в далекому Шанхаї, ще має шанс вдало продаватися, то передусім у Німеччині має постати „справжня“, а не тільки тестова ділянка „Трансрапіду“. Приміром, на вже давно запланованому відрізку між аеропортом та головним залізничним вокзалом Мюнхена. Інакше в цей проект вже ніхто не віритиме, й він взагалі втратить свою позицію на ринку, - переконана Landeszeitung.

Видання Neue Presse з Ганновера пише, що аварії потягу на магнітній подушці можна було в уникнути, якби „Трансрапід“ був оснащений електронною гальмівною системою:

Те, які застарілі методи управління використовувалися на тестовій ділянці в Латені, показує, наскільки мало зважається на гідну презентацію проекту на світовому ринку. Поганим у всій дискусії є те, що версією про помилки людей, в шкірі яких напевно нікому не хотілося би бути, мають намір врятувати проект, на якому вже ставився хрест, - зазначає Neue Presse.

Ще однією темою в коментарях газет є зустріч Папи Римського Бенедикта XVI з послами ісламських країн. Її Ватикан влаштував задля улагодження конфлікту навколо висловлювання Папи про пророка Магомета. Nürnberger Zeitung у цьому зв’язку пише:

Різка реакція передусім з боку ісламських фанатиків, очевидно шокувала Бенедикта. Однак він все одно не забрав свої слова назад. А чому він мав би це робити? Має ж бути дозволено, називати своїми іменами гріхи в історії релігії. А саме цим і були криваві завойовницькі війни ісламських правителів. Їх, звісно, не можна назвати хрестовими походами, однак вони були не менш жахливими, і були не менш орієнтовані на розширення влади й багатств. Глава католицької церкви хоче будувати мости. Однак, більш, як його харизматичний попередник Іван Павло ІІ, Бенедикт шукає можливості розібратися в усьому на інтелектуальному рівні, - читаємо в газеті Nürnberger Zeitung.

Польська Gazeta Wyborcza продовжує тему:

Християнам і мусульманам не обов’язково розумітися в питаннях про Святу Трійцю. Але вони мали б говорити однією мовою, якщо йдеться про таке, як однозначну відмову від насильства. Іслам мав би перейняти в християнства один основоположний принцип: переконання, що Бог – як би його не називали – зневажає вбивство й навіть погрози вбивати, - переконане польське видання Gazeta Wyborcza.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко