Біохімія сліз або що відбувається з чоловіками, коли жінки плачуть

Сльози в людини, як і в багатьох тварин, насамперед виконують низку суто фізіологічних функцій: зволожують очі від пересихання, очищають від чужорідних елементів, які в них потрапили, захищають «дзеркало душі» від бактерій та інфекцій. Але люди плачуть і з інших причин. Наприклад, немовлята у такий спосіб сигналізують про свої потреби або намагаються привернути до себе увагу.

Сльози від емоцій

Сльози дорослих, спричинені емоційним станом, за своїми біохімічними характеристиками відрізняються від сліз від того, що в око, скажімо, потрапила піщинка. Такий плач, як припускали учені, подає не лише соціальні, а й приховані біохімічні сигнали, які підсвідомо сприймаються людьми, впливаючи на їхню поведінку. Саме це і стало темою дослідження, проведеного групою учених на чолі з Шані Гельштейном з ізраїльського інституту Вайцманна. Вони порівнювали реакції чоловіків на сльози жінок, котрі плакали від емоційних переживань, та на імітацію сліз завдяки розчину солі.

Спочатку нейробіологи показували жінкам сумний фільм, що доводив їх до сліз. Потім група чоловіків мали вдихати запах справжніх сліз і розчину солі, котрий стікав по жіночому обличчю. Після цього учені проводили з ними серію досліджень, насамперед фіксуючи фізіологічні реакції. Під час експерименту ні піддослідні, ні ті, хто проводили тести, не повинні були знати, чи мають справу зі сльозами, чи з імітацією.

Неусвідомлений сигнал

На свідомому рівні чоловіки не помічали жодної різниці між фальшивими і справжніми сльозами. Натомість, коли в експерименті були задіяні справжні сльози, на біохімічному рівні в них відбувалися певні реакції. Хоча піддослідні обидві рідини назвали нейтральними на запах, під впливом справжніх жіночих сліз рівень гормону тестостерону, відповідального за агресивність та сексуальну активність, в їхній крові значно знижувався. Більше того, коли під дією жіночих сліз чоловіків просили оцінити ті ж самі жіночі фотографії, вони називали їх значно менше сексуально привабливими, ніж коли мали справу з розчином солі.

Також за допомогою магнітно-резонансної томографії проводилися дослідження мозкової активності піддослідних. Під час споглядання зображень, які повинні були їх сексуально збуджувати, у чоловіків, котрі мали справу зі сльозами, спостерігалося зниження активності у зонах мозку, пов'язаних з сексуальним збудженням.

Науковці підозрюють, що дитячі та чоловічі сльози також містять певні нейромедіатори, тобто сигнальні речовини, які на біохімічному рівні сприймаються іншими, впливаючи на їхню поведінку. У дослідженні брали участь 24 чоловіка віком від 23 до 32 років. Результати опубліковано у виданні Science Express.

Автор: Наталя Неділько/ dapd, afp, reuters

Редактор: Роман Гончаренко