Буш переміг: аналіз причин і наслідків

Більшості європейців та освіченим американцям буде складно зрозуміти, чому було переобрано людину, яка розв”язала непотрібну війну, загнала країну в борги й розколола суспільство. Пояснити це можна тільки травмою 11-го вересня, що, очевидно, ще не загоїлася. Буш зміг переконати американців, що їм і надалі загрожує міжнародний тероризм. Відеозвернення ватажка терористів Усами бен Ладена надійшло в слушний момент, - пояснює ФУЛЬДАЕР ЦАЙТУНҐ.

ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ аналізує причини поразки на виборах суперника Буша, сенатора-демократа Джона Керрі:

Як могло так статися, що сенатор Керрі програв, хоча перемога була йому майже гарантована? Відповідь на це запитання частково пов”язана з ним особисто. У сенаті він спочатку підтримав війну з Іраком. Потім під час виборчої кампанії Керрі виступав проти, від чого прихильнків не побільшало. Між тим команда Буша зробила ставку на емоції власного електорату й на прості та зрозумілі тези. Наприклад, про те, що після терактів 11-го вересня Америка перебуває в стані війни, а в такі часи, як то кажуть, коней на переправі не міняють... Більшість американців не хотіла, щоб у Білому домі керував джентльмен. Краще нехай залишається шериф, - пояснює ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

БЕРЛІНЕР ЦАЙТУНҐ критично зауважує:

Переобраний на другий термін Джордж Буш оголосив, що тепер він прагне об”єднати розколоту країну. Точно таку обіцянку він зробив чотири роки тому, але насправді вчинив навпаки. Немає жодних підстав вірити його словам сьогодні, - переконана БЕРЛІНЕР ЦАЙТУНҐ.

Багато німецьких газет пишуть про наслідки переобрання Буша для відносин між Америкою та Європою. ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ з Берліна зауважує:

Уряд Буша і противники війни в Європі міцно тримаються своїх аргументів... Це як мінімум психологічна, а за великим рахунком –політична пастка. Але проблемні держави світу не чекатимуть, поки в трансатлантичній хаті знову буде мир і спокій. Навпаки, Іран та Північна Корея спробують скористатися розколом серед країн Заходу. Саме в цьому полягає загроза, якщо позиції сторін по обидва боки Атлантики не зміняться. У часи глобальних викликів світ не може собі дозволити альянс, що працює на холостому ходу, -

Переконана газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ, яка далі зауважує:

Бушу доведеться багато зробити, щоб принаймні відновити довіру провідних політиків Європи до єдиної супердержави. Але і Європа повинна переглянути свої наївні амбіції про те, щоб стати політичною альтернативою Америці. Поки силова монополія ООН залишається фікцією, світу потрібна держава, що слідкує за порядком. Усі демократичні країни мають природний інтерес, щоб цю роль виконувала Америка, а не автократична Росія Путіна чи диктаторський Китай. У свою чергу США зацікавлені, щоб у цій складній ролі їх підтримували якомога більше країн. Але військової сили тут замало. Партнери хочуть чути аргументи, а не залякування, - наголошує ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ.

Про наслідки переобрання Буша для Німеччини читаємо в коментарі НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ:

Німеччині треба налаштовуватися на ще чотири роки правління Джорджа Буша. Його суперника Джона Керрі швидко забудуть. Отже, треба дивитися вперед і зробити все для покращання трансатлантичних відносин. Ясно одне: нового охолодження у відносинах між Берліном і Вашингтоном, як це було перед війною з Іраком, не повинно бути. Інакше західний альянс може бути надовго послаблено, а це небезпечна перспектива для Європи, - пише НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ.

ВЕСТДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з Дюссельдорфа налаштована оптимістично:

Отже, світу... доведеться мати справу з новим старим президентом, чия влада зміцніла. Але побоювання Європи, що Буш тепер зможе безперешкодно продовжувати свою воєнну політику, не обов”язково мають стати реальністю. Так, Буш уперто проводив курс на конфронтацію з Іраком, чим посилив ісламський тероризм у світі. Але це не означає, що він тепер обов”язково й надалі без змін проводитиме політику превентивних ударів. Навіть Джордж Буш не може собі дозволити другий Ірак. А його ідеал Рональд Рейган свого часу показав, що навіть відомий своєю жорсткою лінією президент після переобрання може приділяти більше уваги політиці дипломатії, - нагадує ВЕСТДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Огляд німецької преси підготував Роман Гончаренко