1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бундестаґ дав зелене світло близькосхідній місії бундесверу

20 вересня 2006 р.

Уперше від часу закінчення Другої світової війни німецьких солдатів направлять на Близький схід. У середу Бундестаґ проголосував за участь бундесверу в миротворчій місії ООН у Лівані. Загалом Німеччина відрядить до кризового регіону 2400 військових.

https://p.dw.com/p/AOAP
Фото: AP

Уже в четвер у море вийдуть перші німецькі військові кораблі, які мають контролювати ліванське узбережжя, аби запобігти нелегальному постачанню зброї для „Хезболли”. Йдеться про два фрегати, транспортний корабель та чотири швидкісних човни. Поки що близькосхідна місія бундесверу, яка відбувається в рамках місії ООН, обмежена серпнем наступного року.

Варто зауважити, що ухвалення рішення про участь бундесверу в миротворчій місії ООН на Близькому сході для депутатів Бундестаґу виявилося досить складним процесом. Передусім нелегка німецька історія примусила багатьох парламентаріїв ретельно зважити всі „за” та „проти”. Але врешті-решт перемогли аргументи, наведені канцлером Німеччини Анґелою Меркель. На її думку, політичний мирний процес у регіоні не вдасться забезпечити без військової підтримки міжнародного миротворчого контингенту. І тут, як заявила Меркель у Бундестазі, саме Німеччина зобов”язана зробити свій внесок у підвищення безпеки Ізраїлю та встановлення миру на Близькому сході:

„Тут, як у жодній іншій точці планети, можна відчути особливу відповідальність Німеччини, кожного її уряду й Бундестаґу за уроки, які довелося винести з німецької історії.”

Зовнішня політика Федеративної Республіки Німеччина, продовжила Меркель, не є нейтральною й ніколи не була такою. Вона завжди орієнтувалася на захист таких цінностей, як мир та людська гідність. Однак на думку лідера лібералів Ґідо Вестервеллє, саме німецька історія заважає бундесверу брати участь у місії ООН, оскільки Німеччина не може зберігати нейтральність відносно Ізраїлю:

„Ми не повинні бути нейтральними і небажаємо цього, коли йдеться про Ізраїль. Але саме такої нейтральності вимагатимуть від німецьких солдатів у випадку конфліктної ситуції, якщо вони братимуть участь у місії Об”єднаних Націй.”

Ґідо Вестервеллє застеріг, що німецькі військові опиняться в дуже складному становищі, якщо внаслідок якогось непорозуміння вони раптом будуть втягнуті в збройну конфронтацію з ізраїльскими солдатами. Крім лібералів, до противників відрядження військових бундесверу на Близький схід належать також представники Лівої партії. Лідер цієї політичної сили Оскар Лафонтен зауважив:

„Ви кажете, що хочете сприяти тому, аби перекрити джерела озброєння, якими користується „Хезболла”. Але водночас ви постачаєте зброю Ізраїлю. З вашої точки зору, може це є й виправданим кроком, з боку ж арабських країн такі дії виглядають неприйнятними і образливими.”

Внаслідок цього, на думку Лафонтена, загроза може нависнути не тільки над німецькими військовими перед ліванським узбережжям, але також й над самою Німеччиною, яка перетвориться на мішень для ісламістських терористів. Третя опозиційна партія – а саме „Союз-90/Зелені” – під час голосування в Бундестазі стала на бік уряду. Як заявив представник „зелених” Юрґен Тріттін:

„Якщо уважно подивитися на конфлікт на Близькому сході, тоді мабуть кожний дійде висновку, що в цьому регіоні не можливо забезпечити мир та переговорний процес без належної підтримки такого крихкого перемир”я.”

За таких умов, продовжив Тріттін, Німеччина не повинна ухилятися від своєї відповідальності. Не всі члени фракції „зелених” погодилися проголосувати за участь бундесверу в миротворчій місії ООН на Близькому сході, так само як і не всі депутати правлячих партій підтримали уряд. Водночас деяки ліберали всупереч закликам свого керівництва все ж таки проголосували за відрядження німецьких солдатів до кризового регіону.

Петер Штютце, Володомир Медяний