"Будинок шансу" – інціатива допомоги празьким безпритульним дітям
12 вересня 2004 р.
Вокзал у Празі. Кафе у старому холі є домівкою для десятків дітей та підлітків: в самому центрі Праги живуть вуличні діти. Томаш знає це життя дуже добре. У 12-річному віці він втік з дитячого будинку і так би мовити ”осів” на вокзалі, а точніше на дитячій панелі. Лише завдяки наркотикам він витримав таке злиденне життя. Домівки в нього не було:
”Я спав на лавках, в парку, чи в старому авто. Піти до своїх друзів я не міг, бо вони мене соромилися.”
Надати шанс таким дітям і підліткам як Томаш для Ласло Шюмек є справою життя. Ось вже десять років, працюючи у соціальній сфері над проектом ”Шанс”, він піклується про підлітків, які на празькому вокзалі займаються проституцією. До тепер Шюмек має лише невеличке приміщення на площі Венцеля, де може забезпечувати своїх, як він каже, ”метеликів” найнеобхіднішим: презервативами, новими шприцами, чашкою кави, супом і втішним словом. Ласло Шюмек робить все це з власної ініціативи. Офіційною ж стороною проблема взагалі ігнорується.
”Абсолютно жодної допомоги – повний нуль. За словами поліції, щороку трапляються тільки два випадки комерційного сексуального використання дітей. Але саме через репресивні заходи поліції діти і підлітки стають кримінальними елементами і заганяються в наркотичну залежність. І тоді вже не йдеться про жертв сексуального зловживання, а раптом тільки про наркоманів і кримінальних злочинців. А вуличних дітей ніби й зовсім не існує.”
Томаш теж колись був одним з ”метеликів”, які звернулися до Ласло Шюмека за допомогою, шукаючи прихистку. Сьогодні він вже сам може допомагати іншим, передавати їм свій досвід і підбадьорювати їх:
”Ласло не дивиться більше на мене як на одного з тих, що приходять до нього попоїсти, випити кави і щось попрати. Він змусив мене замислитися над своєю долею і взятися за роботу. Я перестав вживати наркотики, чому я дуже радий. Тепер я допомагаю Ласло втілювати в життя його проект і знову маю місце, де можу жити.”
Щоб справді допомагати безпритульним дітям і малолітнім проституткам одного офісу, в якому розташувалася інціатива ”Шанс”, очевидно не достатньо. Кімната площею в 28 квадратних метрів є замалою для десятків відвідувачів щодня. Приміщення буквально тріщить по швах. Однак Ласло Шюмек має великі плани.
”Ми хочемо мати власний будинок, який з понеділка до п”ятниці слугуватиме домом для дітей, де вони зможуть отримувати альтернативну освіту і легше інтегруватися в суспільство. Ми хотіли б також мати великий сад, де б ми могли обладнати волейбольний майданчик тощо.”
Будинок вже знайшовся. Але ремонт і перебудова потребують великих затрат. Необхідні кошти в розмірі 250 тисяч євро. Досі вдалося зібрати тільки невелику частину цієї суми. Утім, Ласло Шюмек більше не один в полі воїн. Європейський союз підтримав його ініціативу ”Шанс”, оцінив його роботу. Поступово цей ентузіаст знайшов і суспільне визнання. З допомогою спонсорів Шюмек збирає пожертвування для ”Будинку шансу” – йому навіть вдалося заагітувати чеських знаменитостей, співачку Марту Кубісову, наприклад, чи акторку Таню Фішерову, яка є депутатом в чеському парламенті від лібералів. Вона, до речі, розчарована своїми колегами-політиками, які не підтримують належним чином громадські ініціативи:
”Дуже важливо звертати увагу на цих людей: на безпритульних, на людей без надії, яких наше досить суворе суспільство відштовхує на узбіччя. Суспільство не може бути щасливим, якщо воно відмежовує людей, котрі не в змозі собі допомогти.”
Лосло Шюмек переконаний, що ”Будинок шансу” насправді стане домом для вуличних дітей Праги. Якщо вдасться акція зі збору пожертв, то вже за рік справа зможе увінчатися успіхом.
Крістоф Шеффер, Оксана Курилас