1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Болонський процес в Україні - болючий процес

6 січня 2010 р.

Поки в Західній Європі реформа вищої школи викликає значні студентські протести, українські виші активно прямують до «Болонської мрії». Протестів ще немає, але скептиків щодо новацій вже вистачає.

https://p.dw.com/p/LMcY

Студент Київського національного економічного університету Роман Дусик цього року отримує бакалавра і сподівається вступити до магістратури західноєвропейського вишу. І хоча реалізувати його мету теоретично справді можливо, практика свідчить про зовсім інше. У таких випадках українським бакалаврам часто доводиться або «довчатися» на бакалавра «західного зразка», або додатково складати чимало тестів для вступу одразу до магістратури. І це, незважаючи на Болонський процес - програму гармонізації освіти в усіх європейських країнах з метою підвищення конкурентоспроможності вишів Старого світу в порівнянні з університетами інших регіонів планети. Учасником цього процесу є й Україна.

Здивування й незрозумілість

Українська вища школа «по-болонськи», яку, згідно зі звичаєм, «добровільно-примусово» реформують з 2005 року, поки що не викликає в студентів інших емоцій, окрім здивування й незрозумілості. Вони не до кінця розуміють нової системи оцінювання, а дипломи бакалавра, які активно «штампують» виші протягом останніх років, поки що не дозволяють студентам нічого, окрім як відразу продовжити навчання на «спеціаліста» або «магістра».

Користі від появи бакалаврів не бачать не лише студенти, але й викладачі. «Я не бачу, що цей освітньо-кваліфікаційний рівень набуває якогось суттєвого наукового чи соціального значення, тобто - якщо в тебе є «корочка» бакалавра і ти навіть не спеціаліст, то ти ніхто – твоя освіта незавершена і немає державних стандартів, рекомендацій МОН, які мали б можливість працювати за фахом бакалаврам», - висловлює своє бачення «Болонського процесу» в Україні кандидат соціологічних наук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Литвинов.

Процес – ще не результат

Певний консерватизм присутній і в ставленні до системи оцінювання знань студентів. 100-бальна шкала й розділення семестрів на модулі з обов’язковим проміжним контролем знань майже не торкнулися принципів викладання й програмного наповнення. «На мій погляд, те, що відбувалося справді – підлаштування під нові стандарти, але досить штучним шляхом. Наприклад, модульно-рейтингова система - всі питають: як мені перекласти програму або як перерахувати години, щоб нічого не змінювати. Тобто, як ці бали рахувати, виставляти оцінки, користуючись при цьому п’ятибальною системою», - продовжує Литвинов.

Studenten demonstrieren in Bonn Flash-Galerie
Протести німецьких студентів проти Болонського процесу - в Україні протестів ще немає, але скептиків не бракуєФото: dpa

Більше оптимізму щодо «Болонського процесу» висловлюють у міністерстві освіти і науки України. І хоча там також погоджуються із існуванням плутанини «на місцях», але водночас називають і плюси такого реформування, а також натякають на те, що «далі буде».

Заступник міністра Тарас Фініков в розмові з «Німецькою хвилею» каже, що вже є певні зрушення в напрямку «інтернаціоналізації» української вищої школи. «Значно більше українських студентів і викладачів потрапляють за кордон на різні навчальні програми, збільшується і потік іноземних студентів до України, - каже він. - Болонський процес – це насправді процес, рух. І під час цього руху ми здобуваємо то одне, то друге, то третє. І по мірі цього руху в нас з’являються якісь острівці того, що ми бажаємо. А потім ми з великими зусиллями ці острівці зближаємо і з’являються архіпелаги. А вже потім з’являються якісь великі простори. Це такий доволі довгий і нелегкий процес».

Потрібні системні зміни

Проблему з бакалаврами, на думку Фінікова, теж можна владнати. Для цього треба розробити державні вимоги, які покажуть працедавцеві, що людина, яка отримала 3-4-річну бакалаврську освіту – це вже людина з повною, а не частковою вищою освітою. «Треба так сформулювати набір компетенцій, які ця людина отримує в кінці навчання, що вони є доволі закінченими і дозволяють їй виконати більшість тих функцій, на які сподівається працедавець. Проблема в незвичності цих бакалаврів і в тому, що професійні компетенції їх не можуть бути до кінця повторенням профілю колишнього інженера».

Та на жаль, болонський процес по-український перетворюється радше у зміну форми, а не змісту, зауважують критики. Адже не відбувається передусім системних змін на рівні мети, завдань, інститутів, місця студента в навчальному процесі. І доти, доки цього не станеться, українці навряд чи відчують позитив «Болонської системи», переконаний викладач Литвинов. Натомість всі притаманні їй негативні риси, як годиться, спостерігатимуться в повній мірі.

Автор: Данило Білик
Редактор: Володимир Медяний