Безгрошів’я: від боргової ями Німеччину може врятувати… «мирний атом»

Йдеться насамперед про новий податок на паливні елементи для АЕС. Уряд розраховує отримати після запровадження нового збору 2,3 мільярди євро до державної скарбниці. Кошти, з огляду на рекордну державну заборгованість, конче необхідні. Ці гроші оглядачі розцінюють як аванс з боку «атомного» лобі за продовження терміну експлуатації німецьких АЕС. Анґела Меркель на зустрічі з керівниками провідних енергоконцернів дала зрозуміти, що рішення «червоно-зеленого» уряду від 2002 року про відмову Німеччини від атомної енергетики буде точно переглянуте. Християнські демократи і ліберали не заперечують проти заборони на будівництво нових АЕС. Новий уряд не згоден лише з датою виведення з експлуатації останнього енергоблоку – 2020 рік. Отже, атомні станції працюватимуть довше. Питання лише: наскільки довше і яку ціну за це заплатять енергоконцерни.

Атомні станції врятують Німеччину від боргової ями

Попри всі заходи заощадження бюджетних коштів, які планує уряд, сукупний борг Німеччини найближчими роками може сягнути двох трильйонів євро. Не дивно, що у Берліні шукають будь-яких нових джерел наповнення скарбниці. Два мільярди на рік від податку на паливні елементи – це лише «антикризові заходи для консолідації бюджету». На додачу до цього зараз ведуться торги навколо додаткових «екологічних зборів». Меркель вимагає, аби концерни на період подовженого використання АЕС платили «зелений внесок», який би скеровувався на розвиток альтернативної енергетики. Мета уряду – до 2020 року довести частку відновлюваної енергетики до 35 відсотків.

Дилема уряду: заробити грошей і всім догодити

Енергоконцерни зацікавлені у якнайдовшій експлуатації високорентабельних атомних станцій. У лавах лібералів і консерваторів діє потужне «атомне» лобі, яке нині тисне на канцлера з вимогою розглянути варіант подовження на 28 років. Це означало би, що кожен енергоблок працював би у середньому понад 60 років. Це обурює екологів. Крім того, експерти зауважують: таке суттєве подовження, навіть в разі сплати «екологічних зборів» з АЕС є нонсенсом. Адже альтернативна енергетика у Німеччині швидко розвивається, навіть без «атомних грошей». Головним мотором цього процесу є закон про «зелений тариф», який гарантує високі закупівельні ціни, зокрема, на сонячну та вітрову енергію. Якщо уряд, як записано у коаліційній угоді, до 2050 року хоче на сто відсотків перейти на відновлювальну енергетику, частку атомної енергії потрібно швидко скорочувати, зауважують фахівці.

Шантаж та маніпуляції

Енергетики заявляють, що в разі реалізації усіх «здирницьких» планів уряду експлуатація більшості АЕС буде нерентабельною. Тому про подовження будь-якою ціною не йдеться. У відомстві канцлера відповідають у тому ж дусі: мовляв, країна може обійтися взагалі без подовження терміну експлуатації АЕС. Такого висновку дійшли експерти Інституту енергетичної економії Кельнського університету, результати дослідження яких уряд отримав у п’ятницю. У звіті зазначається, що відключення всіх електростанцій 2020 року, як передбачалося раніше, не вплине ані на ціни на електроенергію, ані на енергобезпеку країни.

Навіщо тоді подовжувати епоху «мирного атома»? Все просто: залежно від терміну, подовження принесе енергоконцернам від 30 до 200 мільярдів додаткових прибутків. Уряд сподівається стягнути з операторів АЕС близько половини цих грошей. Консервативно-ліберальна коаліція називає атомну енергетику «технологічним містком», який дозволить без негативних наслідків для економіки поступово перейти до «зеленої» енергії. Саме таке бачення повністю підкріплюють цифрами експерти Інституту енергетичної економії Кельнського університету. У дослідженні, проведеному на замовлення уряду, вони дійшли висновку, що найоптимальнішим для економіки буде використання до середини століття «енергетичного міксу», який включав би і атомну енергію. Критики закликають обережно ставитися до таких досліджень: у Кельні не приховують, що щороку отримують від великих енергетичних концернів мільйонні суми на «підтримку наукових досліджень».

«Мирний атом від французів»

З «ренесансом» атомної енергетики до 2050 року категорично не погоджуються екологи, лобісти альтернативної енергетики та опозиція у Бундестазі. Соціал-демократи та «зелені» погрожують заблокувати рішення про подовження терміну експлуатації у верхній палаті парламенту – Бундесраті. Урядові політики, у свою чергу, нагадують: рішення про відмову від АЕС 2002 року «червоно-зелена» коаліція протягнула в обхід Бундесрату. Очевидно, битва лобістських груп і «енергетичних світоглядів» і тепер вестиметься усіма доступними методами. Ліберали і консерватори не приховують: йдеться насамперед про гроші, а вже потім – про довкілля. А «зеленим» прагматики відповідають: після відмови від «німецької» атомної енергії, струм все одно доведеться імпортувати у Франції. Звісно, це буде енергія саме «мирного атому».

Євген Тейзе/Дмитро Каневський/dpa,afp, ots