Афганістан - залишається лише cхилитися перед загиблими

Після того, як в Афганістані жертвами теракту стали також солдати бундесверу, в Німеччині розгорнулися дебати про безпеку німецьких військовослужбовців. Міністерство оборони Німеччини вже заявило, що, попри загострення ситуації, Берлін не має наміру виводити солдатів бундесверу з Афганістану. Німецькі військові беруть участь передусім у цивільній відбудові країни. До дискусії активно долучилася й німецька преса. Так, газета General-Anzeiger пише:

Не можна за ніч спакувати валізи й відправити всіх німецьких солдатів додому. Такий крок став би не лише неправильним сигналом для міжнародного тероризму, але й засвідчив би зневажливе ставлення до союзників по НАТО. Тоді на бундесвер почали б дивитися, як на ненадійну слабку армію. Але водночас ілюзією була думка про те, що на півночі німецькі солдати зможуть мирно копати колодязі й ремонтувати дахи на будинках, а на півдні – здичавілі американські солдати вестимуть криваве полювання на терористів-талібів. Не можна протягнути через країну лінію й сказати: тут все мирно, а тут - ведуться бойові дії.

Газета Hamburger Abendblatt продовжує тему:

Іракізація Афганістану не відбулася зненацька. Йдеться про етнічно розколоту країну, в якій спостерігається релігійна поляризація, і яка переживає політичне заціпеніння. А таліби - ісламісти, що живуть за законами кам’яного віку, - святкують повернення. За таких умов абсолютно безвідповідально переконувати солдатів бундесверу, які дислоковані в Кундузі, в тому, що їхнє цивільне завдання з відбудови країни зменшує загрозу. Той, який, як таліби, вбиває жінок і дітей, не розрізняє між цивільними помічниками з Німеччини й американськими та британськими солдатами, які беруть участь у бойових діях. Засліпленні ненавистю екстремісти вбивають всіх „невірних”, - застерігає газета Hamburger Abendblatt.

Газета Rhein-Zeitung коментує:

Смерть німецьких солдатів мала б спонукати міжнародну спільноту уважніше придивитися до стратегії в Афганістані. Лише військовими засобами мир у цьому регіоні не встановити. Свідченням цьому є розвиток подій, який спостерігається впродовж останніх п’яти років. Доти, доки допомога для відбудови країни залишатиметься на відносно низькому рівні, таліби можуть розраховувати на симпатії серед населення під час їхнього хрестового походу проти „невірних”. Без сумніву, Німеччина не може одна потягнути таку допомогу. Але оскільки в Афганістані ризикують своїм життям також німецькі солдати, канцлер та її міністр закордонних справ могли б активніше наполягати в НАТО і ЄС на необхідності збільшити обсяги цивільної допомоги, - вважає газета Rhein-Zeitung.

Газета Tagesspiegel дотримується такої думки:

Жахлива смерть солдатів не повинна відразу призвести до перегляду політики щодо Афганістану. Але запитань, пов’язаних із присутністю в цьому регіоні, не минути. Найскладніше буде відповісти на таке запитання: хто визначає німецькі інтереси безпеки і передусім – як? Тим, хто ризикує власним життям, необхідно пояснити сенс справи – навіщо стабілізувати країну, яка для багатьох уже перебуває на межі некерованості. Не треба шукати якоїсь простої відповіді на це запитання. Той, хто в Афганістані захищає безпеку Німеччини, має право на те, щоб не допустити ані фатальності, ані легковажності, - наголошує газета Tagesspiegel.

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung констатує:

Чим звичайнішими будуть зв’язки солдатів з населенням, тим легше буде екстремістам планувати свої теракти. З іншого боку – якщо солдати заховаються за барикадами, тоді вони не зможуть ані захистити населення, ані сприяти відродженню країни. Нема якоїсь нової тактики, яка допомогла б бундесверу досягти успіху. Коли йтиметься про продовження мандату на перебування німецьких солдатів в Афганістані, то й тоді Бундестаг не зможе надати їм жодних гарантій безпеки. Депутати зможуть зробити лише те саме, що члени уряду й громадяни Німеччини роблять сьогодні: схилитися перед загиблими, - підсумовує газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.