1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

„Арік-бульдозер” шокував усіх

Христина Ніколайчук18 серпня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALx5

Провідною міжнародною темою в європейській пресі залишається виселення єврейських поселенців з Сектора Ґаза. Крім того, газети уважно стежать за перебігом Всесвітнього дня католицької молоді, що триває цими днями у Кельні. Спершу - до Близького Сходу. 38 років і три місяці - саме стільки тривала ізраїльська окупація Сектора Ґаза, зауважує італійська газета IL MESSAGGERO з Рима і далі пише:

„Арік-бульдозер”, як називають співвітчизники ізраїльського прем’єра Аріеля Шарона, шокував не лише власних друзів і не лише тому, що це було епохальним поворотом його політики. А тому що він абсолютно самостійно сам все вирішував. Він не вів перегорів ні з палестинцями, від яких він відгороджується захисним муром, ні з американцями, які дедалі частіше постають у ролі гаманця для Ізраїлю. Не слід давати ввести себе в оману: за допомогою захисного муру Ізраїль і так відхоплює собі дуже ласі шматки палестинських територій, - викриває IL MESSAGGERO.

Схожої думки дотримується німецька BERLINER ZEITUNG:

Було б помилково вважати ізраїльського прем’єра Аріеля Шарона за його відмову від Сектора Ґаза миротворцем та державним діячем, що раптом зазнав мутації від яструба до голубка. Такі оцінки на адресу Шарона тепер лунають доволі часто. Однак вихід із Сектора Ґаза є нічим іншим, як великим піар-кроком Ізраїлю, що відволікає увагу від важливих фактів. Адже Ізраїлю потрібен не Сектор Ґаза, йому потрібен Західний берег ріки Йордан, де сьогодні мешкають вже 250 тисяч поселенців. А якщо врахувати ще Східний Єрусалим - то 400 тисяч. Тож Шарон сподівається, що завдяки відмові від Сектора Ґаза він зможе зберегти більшу частину Західного берега ріки Йордан, - аналізує BERLINER ZEITUNG.

До іншої теми. У четвер до Кельна для участі у Всесвітньому дні католицької молоді приїздить Папа римський Бенедикт XVI. Бельгійська газета DE MORGEN з Брюсселя розмірковує про роль Папи на цьому святі:

Цікаво, чи усі ці молоді люди, які так завзято шукають те духовне, що перевищувало б усе буденне та матеріальне, є такими ж завзятими прихильниками нового Папи. Іншими словами: скільки молодих дівчат та жінок, які радісно вітатимуть його в Кельні, проковтнули цього ж дня контрацептивні пігулки, перш ніж вони скуштували проскурку? Цей Папа відстоює незмінність церкви більше, ніж незмінність віри, у цьому дуже мінливому та швидкоплинному світі. Можливо, у декого це створює ілюзію захищеності, але у ще більшої кількості людей це посилює враження про церкву як про інституцію, що хоче поставити себе над людьми, над суспільством, над еволюцією та над прогресом, - критикує DE MORGEN.

Італійська газета CORRIERE DELLA SERA з Мілана пише про Кельн, де відбуваються головні заходи до Всесвітнього дня католицької молоді, таке:

Потрібне чимале терпіння, коли цілі натовпи журналістів знову і знову мучать кардиналів питаннями про „сексуальну мораль” - так ніби ті знають, користуються молоді люди презервативами чи ні. Усе це є значно складніше і багатогранніше. Як, приміром, це чудове та толерантне місто Кельн, яке, з одного боку, має прадавні католицькі традиції, а з іншого - за новітніх часів стало гомосексуальною столицею Європи. Відповідного спрямування заклади в районі Рудольфплац відкриті у ці дні однаково як для гомосексуальних пар, так і для прочан, - читаємо в CORRIERE DELLA SERA.

До внутрішньонімецької теми. День тому в Берліні оприлюднили невтішну статистику щодо народжуваності дітей в Німеччині. Газета HAMBURGER ABENDBLATT коментує:

Цифра, яка описує нині майбутнє Німеччини, звучить 1,29. Це означає майбутнє з малою кількістю дітей. Бо на 10 жінок в Німеччині припадає в середньому лише 13 дітей. Це одні з найнижчих показників народжуваності у світі. Такі тенденції є дуже небезпечні - для суспільства, економіки та соціальної системи. Без достатньої кількості дітей країні бракуватиме кваліфікованої робочої сили, яка мала б дбати про економічне зростання, а також платників податків, які утримували б на плаву соціальну систему. Але найголовніше - в Німеччині народжується суспільство, де діти вже не є чимось само собою зрозумілим. Цим хибним шляхом ми вже пройшли чималий відрізок дороги, - констатує HAMBURGER ABENDBLATT.

Тему продовжує EßLINGER ZEIZUNG:

Навіть якщо нині багатьом молодим людям здається майже непристойно дорогою розкішшю завести дитину, цей фінансовий аспект є лише одним аспектом політики в галузі сім’ї. Звісно, не просто пов’язати одночасно професійну кар’єру та заснування сім’ї, але все ж таки можна знайти можливості, щоб професію та виховування дитини звести під один знаменник. Зрозуміло, що рішення за чи проти дітей є суто особистим. Але покращити умови для цього є загальносуспільним завданням, яке ніхто інший за нас не вирішить, - переконує EßLINGER ZEIZUNG.