Аналітики і регулятори розійшлися в оцінках стрес-тесту європейських банків

«У цьому тесті взяли участь банківські інститути з 20-х країн Євросоюзу. Його основною метою було з’ясувати те, наскільки стабільними є банки у випадку нових глобальних фінансових потрясінь», - пояснив основну мету проведення тесту віце-президент Федерального банку Німеччини Франц-Кристоф Цайтлер.

Ініціатори проведення стрес-тестів - Європейська комісія, Європейський центробанк і Європейський комітет з банківського регулювання випустили повні результати тесту у п’ятницю ввечері. При цьому час було обрано не випадково – вечірні новини вже не мали б впливу на настрої біржовиків. Ініціатори підкреслюють, що негативні сценарії, використані в стрес-тестах, моделюють лише можливий варіант розвитку подій в жорстких несприятливих умовах і, отже, мають низьку ймовірність повторення у реальності.

Так чи інакше з випробуваннями не впоралися німецький інвестиційний банк Hypo Real Estate, грецький Atebank і п'ять іспанських банків - Banca Cіvіca, Dіada, Espіga, Unnіm і Cajasur.

Як зазначив глава федерального відомства фінансового нагляду Йоген Саніо, HRE, врятований державою від банкрутства за допомогою мільярдних вливань, є особливим випадком, і у нинішній формі цей фінансовий інститут проіснує ще недовго. "Німецькі банківські інститути мають поставити перед собою ціллю зміцнення своєї структури. На цьому шляху вже зроблені важливі кроки, але цієї цілі, цілком зрозуміло, ще не досягнуто", - додав віце-президент Федерального банку Німеччини Франц-Кристоф Цайтлер.

На думку європейських регуляторів, банкам, що провалили тести, слід спочатку спробувати збільшити свою капіталізацію за рахунок запозичень на ринку і тільки у випадку гострої необхідності вдатися до допомоги урядів своїх країн. Для самої влади результати стрес-тестів не стали несподіванкою. Власті Німеччини, Іспанії та Греції обізнані про справи у банках власних країн і вже працюють над підвищенням їхньої стійкості, стверджують регулятори.

Справжня перевірка чи шоу для телекамер?

Водночас чимало економічних оглядачів впевнені, що стрес-тести європейських банків більше нагадують піар-акцію і показове шоу, ніж реальне тестування на професійну придатність. Наприклад, в стрес-тестах взагалі не передбачена можливість дефолту із «суверенних зобов’язань», хоча такий ризик завжди існує. Крім того, є і приклад Греції, де уряд оформив технічний дефолт, коли реструктурував заборгованість фармакологічним компаніям.

Торік 22 європейські банки теж цілком успішно пройшли стрес-тести. Показник достатності капіталу в середньому склав 9 відсотків. У жодного з них у разі загострення проблем в економіці ЄС розмір капіталу не виявиться нижче 6 відсотків, а це вкладається в міжнародні стандарти звітності. Тож, вірити стрес-тестам чи ні, схоже, кожен вирішує для себе.

Дмитро Каневський / Наталя Неділько / dpa