1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Александер Отт: треба шукати компроміс

22 вересня 2005 р.

Політичні матадори в Україні, судячи з усього, вирішили піти на замирення. Колишній прем”єр Юлія Тимошенко простягнула руку президентові Віктору Ющенку. Водночас сам державний лідер в середу ввечері зустрівся з керівниками парламентських фракцій і залишився задоволений переговорами. Прокоментувати ситуацію в Україні ми попросили берлінського політолога Александра Отта.

https://p.dw.com/p/AOEM
Фото: AP

Пане Отт, останні події в Києві чимось нагадують „бухарський базар” – спочаку сперечаються, потім сваряться й розходяться, врешті-решт простягують одне одному руку. Що все це значить?

„На мою думку, як Тимошенко, так і Ющенко зацікавлені в тому, щоб зберегти зв”язки і не спалювати всі мости. Спільними зусиллями поваливши режим Кучми, вони все ще залишаються політичними символами. І якщо вони зараз остаточно розійдуться, тоді всі досягнення революції буде зведено нанівець. Вони повинні зараз працювати над подоланням кризи і намагатися стабілізувати ситуацію. Тимошенко та Ющенко мають знайти компроміс. Як цей компроміс виглядатиме, нині сказати важко.”

Цього тижня Ющенко мав зустріч з лідером Партії регіонів Віктором Януковичем і, як повідомляють інформаційні агентства, запропонував своєму опоненту на минулих виборах пам”ятати тільки про добре. Україна, так само як і Німеччина, стоїть нині перед можливістю утворення своєрідної великої коаліції?

„Можливо, але я думаю тут швидше йдеться про інше. Після ляпасу, який Ющенко дістав від парламенту, коли той прокатив кандидатуру Єханурова, він тепер хоче запобігти повторному провалу. Тому президент намагається домовитися з якомога ширшим колом політичних сил. Вірогідно, цим і можна пояснити його зустріч з Януковичем та іншими політиками. Провал Єханурова в парламенті зашкодив іміджу Ющенка. Якщо кандидатуру Єханурова знову відхилять, тоді не минути кризи, оскільки це означатиме, що президент не має підтримки в парламенті. Власне тому він тепер, вірогідно, й вирішив розпочати переговорний процес також з колишніми суперниками. Ющенко завжди відрізнявся тим, що намагався знайти компроміс з тими, кого не назвеш його прихильниками. Я думаю, це гарна риса, особливо коли йдеться про Україну.”

Те, що при затвердженні нової кандидатури на посаду прем”єр-міністра, в парламенті виникнуть складнощі, можна було прогнозувати з самого початку. На що сподівався президент, відправляючи у відставку весь уряд?

„На мою думку, це справді була перебільшена реакція Ющенка, коли він відправив у відставку весь кабінет міністрів. Звичайно він намагався розчистити стіл, щоб нарешті позбавитися тих, хто постійно лише сперечається, а не працює. Але при цьому йому треба було діяти обережніше, щоб безпідставно не покарати своїх власних прихильників.”

Події в Україні вже певний час розвиваються досить хаотично. Країна не може заспокоїтися тому, що негативні наслідки ери Кучми виявилися дуже масштабними чи нова влада зробила занадто багато помилок?

„Справді після закінчення ери Кучми, в Україні все розвивається досить хаотично. Безперечно, це пов”язано з тим, що після кожної революції суспільство спочатку охоплюють турбулентні часи. Після подій на Майдані треба було відразу сформувати справжній компромісний уряд. Крім того, команді Ющенка довелося мати справу зі старими структурами. Тобто, нині перебудовується вся політична система України. Це призводить також до конфліктів між різними рівнями влади – між секретаріатом президента, РНБО та урядом. Треба знайти якийсь баланс між цими структурами. А для цього потрібен час та багато сил. Ющенко повинен також довести до логічного кінця історію із закидами про причетність людей з його оточення до корупції. Все це треба не тільки перевірити, але й провести відкритий судовий процес у разі підтвердження закидів. Ющенко повинен довести, що він проводить нову політику, політику чистих рук, що він радикально відрізняється від режиму Кучми.”

Поки президент та парламентарі намагаються дійти згоди стосовно кандидатури нового прем”єр-міністра країна от вже кілька тижнів продовжує жити без уряду. Про те, як таку ситуацію сприймають ділові кола в Україні, а також як вони дивляться на можливість поверення Юлії Тимошенко до кабінету міністрів у тій чи іншій ролі розповідає наш київський кореспондент Наталя Дудко:

„Діловий світ без ентузіазму сприймає продовження політичної нестабільності в країні. Незатвердження кандидатури Єханурова в парламенті і подальші заяви Юлії Тимошенко, що вона може очолити новий уряд – не додають впевненості інвесторам, які вже почали заспокоюватися обіцянками, що реприватизації більше не буде. Водночас економіст центру перспективних досліджень Олексій Блінов зазначає, що сьогоднішня ситуація не є такою вже й загрозливою для бізнесу:

«По-перше у нас в країні все ж таки не має економічної кризи. Я не так багато бачив, щоб збанкрутіли підприємства, пересічні українці затягували свої пояси. По-друге, звинувачувати саме уряд Юлії Тимошенко у тому, що в нас сповільнення темпів економічного зростання, не можна, тому що однією з головних причин є падіння світових цін на метал.»

Оцінюючи вплив постаті колишнього прем’єр-міністра на український бізнес, Олексій Блінов відзначає негативні емоції підприємців від методів, якими Юлія Тимошенко намагалася регулювати ціни під час бензинової, м’ясної та цукрової криз. Експерт наголошує:

«Чим відома Тимошенко серед бізнесу? Це, наприклад, її боротьба з підвищенням цін. Бізнесмени, як правило, прибічники вільного ринку. Я чув дуже багато точок зору особистих від бізнесменів про Юлію Тимошенко, як соціаліста. Це не зовсім добра репутація поміж бізнесу. Методи боротьби зі зростанням цін, згадаємо так звану бензинову кризу навесні цього року, вони виявилися не адекватними.»

Певна річ, зауважує далі експерт, ті українські бізнесмени, які постраждали від подібного менеджменту, не можуть сприймати позитивно навіть гіпотетичні припущення щодо повернення Юлії Тимошенко до уряду.»

Наталя Дудко, Володимир Медяний