1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Агітаторський хліб

Лілія Гришко13 серпня 2012 р.

Таких, хто бажає попрацювати на виборах агітатором, в Україні не бракує. Втім, ці люди не завжди усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Адже здебільшого їхня робота оплачується з "чорних партійних кас".

https://p.dw.com/p/15oyZ
Фото: DW

Передвиборча кампанія в Україні у розпалі. Політична реклама з телевізора, агітки у поштовій скриньці, агітаційні намети, прапори з партійною символікою на вулицях вже стали передвиборчою буденністю українців. Для багатьох ця буденність – непоганий шанс заробити. Адже вже традиційно склалося, що партії чи мажоритарні кандидати радо наймають на роботу тих, хто за 50-100 гривень на годину палко розповідатиме перехожим про всі переваги їхнього роботодавця. Отже, нині в Україні попит на агітаторів.

Оголошеннями про те, що на тимчасову роботу потрібні "активні й комунікабельні", завішані ледь не всі переходи та дошки об’яв. Саме так знайшла собі підробіток студентка Олеся, яка щодень сидить у вуличному наметі однієї з політичних партій та роздає партійну пресу. "Платять небагато, але і робота не важка. Пішла, щоб заплатити за кілька місяців за гуртожиток. Хоч якась копійка буде",- ділиться Олеся. При цьому дівчина сподівається лише на порядність роботодавців, адже жодних офіційних документів чи договорів з тими, хто її наймав, вона не укладала. "Обіцяли платити в кінці кожного тижня. Побачимо…",- каже Олеся.

Мати офіційні відносини з партією, за яку агітуєш, закон не вимагає. Але...
Мати офіційні відносини з партією, за яку агітуєш, закон не вимагає. Але...Фото: DW

Прозорості немає

Приклад Олесі - типовий для агітаторської роботи, констатує експерт з виборчого законодавства Центру політико-правових реформ Ярина Журба. За її словами, у законі про вибори немає прямої вимоги про офіційні відносини партії чи кандидата з тими, хто агітує за них. Однак, зазначає вона, є інші правові документи, які унормовують відносини роботодавця та найманого працівника, а також обов’язок всіх декларувати свої доходи. "Беручи гроші з рук в руки, люди самі підтримують непрофесійну політику, адже явно ці гроші не з офіційних виборчих фондів",- прокоментувала Deutsche Welle Журба.

За її словами, проблема полягає у відсутності прозорості діяльності політичних партій та їхніх виборчих фондів. "Ми не знаємо, звідки беруться ті гроші і куди йдуть, і потім отримуємо у парламенті лобізм інтересів за чиїсь гроші, а не виконання партійних програм",- наголошує експерт з виборчого права.

...всі зобов'язані декларувати доходи
...всі зобов'язані декларувати доходиФото: DW

Бідність спонукає

У Комітеті виборців України (КВУ) наголошують, що офіційні бюджети політичних партій на цьогорічні парламентські вибори становлять до 50 мільйонів доларів. За ці гроші партії оплачуватимуть роботу членів виборчих комісій, спостерігачів та рекламу у ЗМІ, оскільки там є контроль за коштами. "Розміри "чорних кас" оцінити важко. Очевидно, що саме з них партії і кандидати будуть оплачувати роботу агітаторів",- сказав Deutsche Welle голова КВУ Олександр Черненко.

Експерти погоджуються, що люди здебільшого усвідомлюють, що, працюючи без офіційного договору на партію чи кандидата, вони стають співучасниками "злочинних непрозорих схем". Втім, бажання заробити є сильнішим. "Люди перебувають на межі бідності. А це можливість хоч щось заробити на проживання",- зауважує Черненко. За його словами, ситуація може змінитися лише тоді, коли українці будуть більш заможними та змінять ставлення до політичних партій. Адже у західних країнах з розвиненою демократією за партію чи кандидатів агітують виключно волонтери, які не тільки не беруть грошей за свою роботу, а навпаки, за свої кошти купують футболки з партійною символікою для фінансової підтримки своєї партії, каже голова КВУ.

Завдання агітатора - палко розповідати перехожим про переваги свого роботодавця
Завдання агітатора - палко розповідати перехожим про переваги свого роботодавцяФото: DW